реконструкция карты ал идриси

Географя Скф за Геродотом Вктор ЯНОВИЧ, сторик, культуролог, КивЗа часв Геродота (вн жив орнтовно з 484 до 430 рр. до н.е.) ще не була вдома система географчних координат, , описуючи Скфю, вн використову природн орнтири морське узбережжя та рки  веде вдлк вдстаней вд них у стадях (177 м) або днях шляху (приблизно 36 км), вздовж них у днях плавання (за даними академка Б. О. Рибакова, також приблизно 36 км). Вдзначимо, що М.¶. Надеждн, наприклад, так охарактеризував Геродота як джерело нформац: «Нашй Скф, у порвнянн з ншими, набагато цкавшими кранами земно кул, випала щаслива доля знайти саме в Геродот батьков стор  гарного спостергача,  гарного живописця... Можна сказати, що подана ним картина Скф  рдксним зразком географчно повноти й витонченост » Давня Скфя займала майже всю територю сучасно Украни, подекуди виходячи за  меж. Геродот повдомля /101/ (в косих дужках посилання на номери параграфв книги 4 «¶стор» Геродота), що територя Скф  правильним квадратом з сторонами по 40000 стадй (приблизно 710 км), дв з яких йдуть iз Пвдня на Пвнч, а його Пвденно-схдний кут спираться на кнець Керченського пвострова. Тод Пвденно-захдний кут квадрата припада на Пвденно-схдне передгр я Карпат, а його пвнчна сторона йде вд Курська до Сарн по рках Сейм та Уж. Справедливсть вдомостей Геродота пдтверджують археологчн матерали скфсько культури, зосереджен у вказаному квадрат. Геродот назива 8 найважливших рк Скф, як, «починаючи вд моря, доступн для кораблв» /47/. Перш чотири (починаючи з Заходу)  остання всма дослдниками ототожнюються з вдомими рками: ¶стр це Дунай, Трас Днстер, Гипанс Пвденний Буг, Борисфен Днпро, Танас Сiверський Донець  нижня частина Дону. Неможливсть дентифкац Панткапа, Гипакирса  Герра, не входячи у суперечнсть iз сучасною географю, може бути пояснена або неврогднстю вдомостей Геродота, або стотними змнами теч рк, зокрема Днпра, що вдбулися за минул 2500 рокв. Оскльки геологи не пдтверджують останнього, зусилля дослдникв були направлен на коректування вдомостей Геродота. Приймаючи одн з них, вдкидаючи друг й пдправляючи трет, вони збудували десятки вдмнних одна вд одно географй Скф. КАРТА СК¶Ф¶·, РЕКОНСТРУЙОВАНА ЗА ДАНИМИ ГЕРОДОТА ґдине, у чому вони були одностайн, так це у невизнанн вдомостей Геродота про те, що головна рка Скф Борисфен у земл Герр, розташованй у пвнчнй частин крани, розгалужуться на дв рки; одна з яких, що зберга м я Борисфен, тече на пвдень, зливаться з Гипансом (Пвденним Бугом)  впада у лиман пвденнше Ольв /53/. ¶нша, що отримала м я Герр, йде далеко на схд, зливаться з Гипакирсом  впада у море поблизу м. Керкинтди (ґвпатор) /55, 56/. При цьому, на схд вд Борисфена, на три дн шляху (110 км), тягнеться область мешкання борисфентв, а дал, до Герра область мешкання скфв-кочовикв,  проткають Панткап та Гипакирс /18, 19/. Про мсцеположення земл Герр, де Борисфен розгалужувався на два русла, у Геродота  три вказвки: до не 40 днв плавання (бльше за 1400 км) з пвноч (вд джерела Бор

Стаття  на сайт газети:

Мен особисто така верся мпону, бо я особисто здавна дивувався вдсутност грецько назви для р. ¶нгул, в той час як вс нш (¶стр, Трас, Гипанс, Борисфен, Танас) - х мали.

У тем про похд Зопрона згадали, що Макробй назвав ольвополтв борисфентами  це навело мене на питання, яке давно непоколо. Колись я прочитав у газет \"День\" цкаву статтю \"Географя Скф за Геродотом\" В.Яновича, але дос не бачив, щоб висновки з не (чи подбн думки) обговорювалися всерйоз науковцями. Мж ншим,  автор Вктор Янович (вдомий ншими контроверсйними  навть фантастичними версями рзних аспектв укрансько стор) наводить, як на мене, цкав факти  досить обгрунтован висновки. Дуже коротко - автор доводить, що до середини ¶ тис. вд Р.Х. Днпро-Борисфен проткав захднше вд ниншньо теч та впадав у море разом з пвденним Бугом. Вдповдно до ц теор виводиться  змнена географя народв Скф, що згадуються Геродотом.

» 02 серпня 2009 18:34

Повдомлення: 5127З нами з:18 червня 2006 18:52Звдки: Кив

Вонно-сторичний форум Military Ukraine • Перегляд теми - Давня течя Днпра